Вітаємо Вас на нашому сайті, Шановні батьки!
Особливості підліткового віку
Про підлітковий вік дуже часто ми говоримо як «перехідний» період, стан між дитинством та дорослістю. Чому цей період взагалі існує, та ще такий тривалий, розтягнутий на декілька років? Чи завжди так відбувалося в історії людства? Питання, як виявляється, досить актуальне. Бо всього-на-всього 200-300 років назад такого тривалого «перехідного» віку не було! Приблизно до 12 – 15 років людину вважали дитиною, а потім досить швидко отримувала статус дорослого, зі всіма їх правами та обов’язками. Часто це супроводжувалося деякими обрядами, які символізували перехід до дорослості (наприклад, посвятою в рицарі). Нерідко перехід від дитинства до дорослості символізувало… одруження! Тоді шлюби, як правило, здійснювалися в дуже ранньому (з точки зору нашого покоління) віці, притому не стільки за бажанням самих молодих, скільки за ініціативою та вибору представників старшого покоління.
В сучасному суспільстві підлітковий та юнацький вік – це, по суті, дуже розтягнутий в часі перехід від дитинства до дорослості. І виходить, що тінейджери (тінейджер – людина у віці 13 – 19 років (в англ. мові числівники, які позначають від 13 до 19, закінчуються на –teen, звідки і пішло це слово)), належать до двох культур, двох світів – і дитинства, і дорослості. І в цей же час в повній мірі не належать ні до одного з цих світів. Справді, дітьми себе підлітки вже не рахують і не хочуть, щоб до них відносилися як до дітей. І в той же час розуміють, що вони ще не дорослі. Характерні прояви цього стану – емоційна нестійкість та чутливість, сором’язливість та агресивність, схильність до категоричних оцінок та суджень. Підлітки, рахуючи себе дорослими, уникають спілкування з молодшими дітьми, але і від старших теж тримаються відособлено (таке «розшарування» суспільства називається віковою сегрегацією). Виходить, що підлітки утворюють свого роду «третій світ», не належачи ні до дітей, ні до дорослих.
Тривалість «перехідного» віку в більшості залежить від середнього рівня розвитку країни і від умов життя в конкретній сім’ї. Добре відомо, що чим довше діти вчаться і пізніше приступають до самостійної роботи, тим, в середньому, вищий рівень їх подальшого життя. І тим пізніше їх власні діти закінчують навчання і приступають до самостійної роботи.
Але така ситуація, коли умови дозволяють (і роблять необхідною) тривалу підготовку дітей до дорослого життя саму молодь радує далеко не завжди – бо позиція учня має на увазі залежність від старших, нерівність в стосунках з ними. А як хочеться бути на рівних! Ті часи, коли дитину влаштовувала залежність від старших, залишилися в минулому. І саме в цьому криється одна з причин доволі частих конфліктів підлітків з батьками та вчителями.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ
Психологічні новоутворення
Найважливішим новоутворенням підліткового віку є становлення самосвідомості. Самосвідомість підлітка характеризується передусім відчуттям дорослості. Однак варто зазначити, що зводити останнє лише до бажання наслідувати дорослих, хоча це справді має місце у поведінці підлітків, — явно обмежуватися тільки зовнішнім боком явища, не розкриваючи його психологічної сутності. Підліток суб'єктивно пов'язує дорослість не стільки з наслідуванням, скільки із приналежністю до світу дорослих. Підліток намагається зайняти місце дорослого в системі реальних стосунків між людьми, тому для нього і мужність, і сміливість, і одяг важливі передусім у зв'язку з цією соціальною позицією.
Об'єктивної дорослості у підлітка ще немає. Суб'єктивно ж вона виявляється:
1. В емансипації від батьків. Підлітки вимагають суверенності, незалежності, поваги до своїх таємниць. Виділяються "сфери впливу" батьків і однолітків. У питаннях стилю одягу, зачіски, часу повернення додому, дозвілля, вирішення шкільних і матеріальних проблем підлітки більше орієнтуються не на батьків, а на однолітків. Однак у їх ставленні до фундаментальних аспектів соціального життя головним усе ж таки залишається вплив батьків.
2. У новому ставленні до навчання. У підлітків розвивається прагнення до самоосвіти, причому часто не пов'язане з навчанням у школі. Багато хто стає байдужим до оцінок. Іноді спостерігається розходження між інтелектуальними можливостями й успіхами в школі: можливості високі, а успіхи низькі.
3. У романтичних стосунках з однолітками іншої статі. Тут має значення не стільки факт симпатії, скільки форма стосунків, запозичена у дорослих (побачення, розваги тощо).
4. У зовнішньому вигляді й манері одягатися. Підліток прагне визнання своєї самостійності, рівності з дорослими, хоча для цього відсутні реальні передумови — і фізичні, й інтелектуальні, й соціальні. Лише у спеціально організованій діяльності можна створювати ситуації, в яких взаємини з дорослими (й однолітками також) відповідали б претензіям і потребам підлітків. Провідною діяльністю в цей період стає інтимно-особистісне спілкування.
